Безкровний сонцепад. Безглуздість небуття. Спис гострий - занепад. Серп твій - забуття. Стріла зорі в ночі Співа як хижий змій, Лишала в самоті Порожню чашу й гній. Безбарвний зорепад, Шлях живих один - Прагне все назад, У землі чорний плин. Півмісяць серед дня Грав зграєю птахів. В руках твоїх блища, Звільняв він від гріхів. Пануєш в тиші хладу, Де полум'я шепоче. Маєш могуть, владу, Що ніхто не хоче.