---

Вітер погоне хмари важкі

По небу, зі сходу в загін.

Навколо лиш думи сумні,

В'язниця тями існує без стін.

Як співає сиве жито у полі,

Як той вітер гуляє між ним.

Як борюся з думкою чорною,

Як програю я нещадно той бій.

–Коли йде час у тьмі,

Залишаюсь в огні,

Тіні у собі збира!

Коли лежу у труні,

Сподіваюсь, в мені

Все остаточно вмира!–

То ж забери мене… з собою!

Зніми з мене то кляте ярмо!

Бажаю вільно я стояти,

Нема могуті жати уявне зерно.

Програв цей бій, програна війна,

Не забереш із собою такого,

Прийде невдовзі за мною вона,

Володарка крижаного сухого покою.

Wenn die Zeit im Dunkeln vergeht

Im Feuer bleib ich

Sammle Schatten in mich!

Wenn ich im Sarg liege

Hoffe dass in mir

Alles endlich stirbt!

–Коли йде час у тьмі,

Залишаюсь в огні,

Тіні у собі збира!

Коли лежу у труні,

Сподіваюсь, в мені

Все остаточно вмира!–