---

Заколот проти Короля…

Ти був наймогутнішим.

Ти був найдосконалішим.

Тебе називали сином зірниці досвітньої,

Найпрекраснішим з серафимів.

Але де твоя велич зараз сатано?

Ти був скинений з небес тому що твоє серце стало гордим,

І ти замислив заколот, проти Короля.

Сатано…, ти зрадник…,

Сатано…, ти розбитий….

Ти зрадник….

Ти загубив все.

Заколот проти Короля…

Ти зрадив Того, хто дав тобі все,

Ти зрадив свого Господа.

Ти став зрадником і обрік себе на довічне ув’язнення в пеклі,

Але цього зла тобі було за мало,

І ти обдурив третину сильних, і забрав їх з собою.

Сатано…, ти зрадник…,

Сатано…, ти розбитий….

Ти зрадник….

Ти загубив все.

Смуту ти в світ наш приніс,

Смерть, хвороби заніс,

Біль, страждання людей,

Головна твоя ціль.

Бо ти скинутий з небес,

Жалюгідним як пес,

Але ж зміг обдурити,

Та в полон захопити.

Ворог, він ворог людей,

Він злий автор ідей,

Що руйнують цей світ,

Та несуть людям гріх.

Гріх це смерть для людей,

Він смердить, він краде,

У житті у твоїм,

Він стає головним.

Вибрав, ти шлях смерті вибрав,

Ти пекло отримав,

Приніс ти страждання,

На місце кохання.

Ти Господа зрадив,

Людині завадив,

В зле серце потравив,

Та Світ цей заграбив.

Ти в пеклі, горітимеш вічно,

Серед тих, хто вийшов,

Змагатися з Богом,

Броньованим лобом,

У битві останній,

В жорстокім змаганні,

Ти вразливим будиш,

Бо силу загубиш.