---

Загублений

Іду серед чужих

Немає світла в їхніх очах

Немає ясності думок

Я розчаровуюсь у мить

У тому, в що вірив роками

Моя душа за це нестерпно болить

Що сталось з нами?

Де люди ті, що вірним шляхом йшли

Їх силуети лиш видніють вдалині

Мені би справжніх серед гнилі, віднайти

Та наздогнати їх у вирії граней світів

Де ті шляхи, що нас до рідного вели

Де нас чекали

Ховаються забуті сонцем, у пітьмі

Серед своїх страхів

І знову

пустота цих земель

у забутті душа моя із попелу вирує

Я повернувся звідки почав

Залишився один

Добивають думки

Від них не сховатися та не втікти

Ночами в тривозі у холодних степах

Марнію я, та колосся

Мої останні подихи

тихі немов сиві тіні осені

ENG

Lost

Going among strangers

No light in their eyes

No clarity of thought

I'm disappointed in the moment

In what I believed for years

My soul is painful hurt for this

What happened to us?

Where are those who walked by faithful path?

Now it's only far silhouettes

I'd like to find the real ones between the rotten

And hook them up in the rim of the world

Where are those routes that led us to our home

Where we were waited

Hidden forgotten by the sun, in the dark

Among own fears

And again

The emptiness of these lands

In oblivion my soul throws from ashes

I came back from where I started

One remains

Trounce by thoughts

You can't hide or run away from them

Nights of anxiety in cold steppes

Im wasted like wheat ears

My last breaths

Silent like gray shadows of the autumn